Верховний Суд скасував рішення апеляції у справі адвоката Лариси Криворучко: що це означає?

Київ, Україна – Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду поставив крапку у резонансній справі № 260/5758/24 за позовом адвоката Лариси Криворучко проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, залишивши чинним ухвалу суду першої інстанції. Це рішення є важливим прецедентом, що наголошує на принципах обґрунтованості заходів забезпечення позову та недопустимості передчасного вирішення спору.

Суть справи: відмова у забезпеченні позову та апеляційне втручання

Адвокат Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом про оскарження рішення дисциплінарного органу, яким її було позбавлено права на професійну діяльність. Одночасно з позовом було подано заяву про забезпечення позову, тобто про тимчасове зупинення дії оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, аргументуючи своє рішення відсутністю очевидних ознак протиправності оскаржуваного акту та недоведеністю реальної загрози порушення прав позивачки. Однак, апеляційний суд скасував це рішення та зупинив дію акту дисциплінарного органу, фактично задовольнивши заяву про забезпечення позову.

Втручання Верховного Суду: відновлення законності

Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду, повністю підтримавши позицію суду першої інстанції. Основними причинами для такого рішення стали:

Порушення норм процесуального права: Апеляційний суд, на думку Верховного Суду, неправильно застосував положення статей 150, 151 та частини 5 статті 242 КАС України, які регулюють порядок забезпечення позову.
Відсутність достатніх підстав: Не було доведено, що без негайного вжиття заходів забезпечення позову права позивачки дійсно опиняться під загрозою. Верховний Суд підкреслив, що проста ймовірність порушення прав не є достатньою підставою для забезпечення позову.
Недопустимість попередньої оцінки: Апеляційний суд фактично здійснив попередню оцінку законності рішення дисциплінарного органу до розгляду справи по суті, що суперечить основним принципам адміністративного судочинства. Забезпечення позову не може заміняти розгляд справи по суті.

Ключові висновки Верховного Суду:

Обґрунтованість забезпечення позову: Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з позовними вимогами та реальними загрозами порушення прав. Очевидність протиправності рішення має бути поза сумнівом, а не ґрунтуватися лише на загальних твердженнях.
Межі касаційного перегляду: Касаційний суд обмежений межами скарги та не переоцінює докази, а перевіряє правильність застосування норм права.
Відхилені клопотання: Верховний Суд також відхилив клопотання про передачу справи до Великої Палати ВС та про звернення до Конституційного Суду, зазначивши, що справа не містить виключної правової проблеми, а оскаржувані норми не застосовувалися. Численні заяви про відводи суддів були визнані необґрунтованими.
Остаточне рішення

За підсумками розгляду, Верховний Суд постановив:

Скасувати постанову апеляційного суду.
Залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відмовити у всіх додаткових клопотаннях.
Рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.

Ця справа наголошує на важливості збалансованого підходу до забезпечення позову, що має бути винятковим заходом, а не інструментом для передчасного вирішення спору. Вона також підкреслює необхідність ретельного обґрунтування будь-яких тимчасових заходів, що можуть впливати на права та обов'язки сторін до остаточного розгляду справи.